Калькулятор інфляційних втрат та 3% річних (ст. 625 ЦКУ)

У сфері господарських та цивільних правовідносин прострочення оплати — це не просто затримка грошей. Це прямі збитки кредитора через знецінення гривні. Наш калькулятор ст. 625 ЦКУ дозволяє за мить розрахувати суму, яку боржник зобов’язаний сплатити понад тіло кредиту.

Інструмент враховує останні офіційні індекси інфляції Держстату (актуалізовано на 2026 рік) та дозволяє змінювати відсоткову ставку, якщо це передбачено вашим договором.

Що таке інфляційні втрати та 3% річних?

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити:

1. Суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Це компенсація за падіння купівельної спроможності гривні.
2. 3% річних від простроченої суми (якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом). Це плата за неправомірне користування чужими коштами.

Важливо: Інфляційні нарахування не є штрафною санкцією (як пеня), а виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому на них поширюється загальна позовна давність — 3 роки (а не 1 рік, як для пені).

Формули розрахунку

Для розуміння алгоритму роботи калькулятора наводимо математичну базу розрахунків.

Формула 3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою простих відсотків за методом “факт/365”:

$$S_{proc} = D \times \frac{R}{100} \times \frac{T}{365}$$

Де:

• $S_{proc}$ — сума відсотків (3% річних);
• $D$ — сума простроченого боргу;
• $R$ — річна відсоткова ставка (за замовчуванням 3%);
• $T$ — кількість днів прострочення.

Формула інфляційних втрат

Інфляційні нарахування розраховуються шляхом множення суми боргу на сукупний індекс інфляції за період прострочення:

$$S_{infl} = D \times (I_{cum} – 1)$$

Де:

• $I_{cum}$ — кумулятивний (добуток) індексів інфляції за всі місяці прострочення. Розраховується як: $i_1 \times i_2 \times … \times i_n$, де $i$ — індекс інфляції за конкретний місяць (наприклад, 101,5% = 1.015).

Відмінність між пенею, інфляційними та 3% річних

Юристи часто плутають ці поняття при складанні позовних заяв. Ми підготували порівняльну таблицю для ясності.

Як користуватися калькулятором

Щоб отримати точний розрахунок для судового позову, виконайте наступні кроки:

1. Введіть суму боргу: Вкажіть лише тіло заборгованості без урахування ПДВ чи попередніх штрафів (якщо інше не передбачено ситуацією).
2. Вкажіть період: Оберіть дату початку прострочення (наступний день після граничного терміну оплати) та кінцеву дату (дата подання позову або фактичної оплати).
3. Перевірте ставку: Стандартно встановлено 3%, але якщо у вашому договорі вказано, наприклад, “20% річних від простроченої суми”, змініть це значення у відповідному полі.
4. Режим інфляції:
   • Автоматичний: Використовує вбудовані середньорічні індекси (ідеально для швидкої оцінки).
   • Вручну: Якщо ви юрист і вже порахували точний помісячний добуток індексів (наприклад, 1.452), введіть його самостійно для максимальної точності.

Часті запитання (FAQ)

Чи нараховуються інфляційні, якщо була дефляція?

Згідно з судовою практикою, якщо індекс інфляції за місяць менше 100% (дефляція), то при розрахунку сукупного індексу він приймається до уваги, що може зменшити загальний коефіцієнт. Проте, загальна сума боргу з урахуванням інфляційних не може бути меншою за основний борг. Калькулятор автоматично враховує, що інфляційні втрати не можуть бути від’ємними (борг не зменшується).

Чи можна стягувати 3% річних у валюті?

Ні. Стаття 625 ЦКУ та інфляційні втрати застосовуються виключно до гривневих зобов’язань. Якщо борг у доларах чи євро, інфляція гривні на нього не впливає (адже валюта сама по собі є захистом від знецінення нацвалюти).

Як порахувати дні прострочення?

Вам не потрібно рахувати дні з календарем у руках. Просто введіть початкову та кінцеву дату — алгоритм калькулятора сам визначить точну кількість днів для формули.